Ми поспілкувалися з мешканкою Харкова Оленою Лянгою та дізналися, як війна внесла корективи до її життя.

"31 грудня, у Новорічну ніч після бою курантів, коханий чоловік зробив мені таку довгоочікувану і таку несподівану пропозицію. У сімейному колі ми пили шампанське, планували наше майбутнє, зокрема й переїзд до Польщі." - Згадує Олена.

Олена та Діма мріяли про маленьку урочистість навесні у колі найближчих людей. Будували плани про еміграцію та невеликий затишний сімейний бізнес. Новий рік - нова сім'я, нові мрії та цілі.

На жаль, як і у мільйонів українців, плани були зруйновані з початком військових дій в Україні.

"Ще 23 лютого ми з Дімою були на черговому уроці польської мови в рідному Харкові. Вранці 24 лютого я не могла повірити в те, що відбувається: нескінченні стрічки новин, страх і розгубленість. А вже 28 лютого ми з коханим прощалися на львівському вокзалі біля поїзда, який відвіз мене з сином у спокійну та безпечну Європу." – зі сльозами на очах розповідає Олена.

Олена приїхала до Кракова з 12-річним сином. Облаштування побуту, отримання документів, школа для сина, пошук роботи - кругообіг цих подій та почуття відповідальності за дитину не давали шансу гірким думкам надовго залишатися в голові.

"Нові життєві обставини, які продиктувала нам війна, змусили будувати нові плани. – зізнається Олена. – Пройшов уже місяць нашої вимушеної прискореної еміграції. Документи готові, син ходить до школи, я працюю. Тепер планую приїхати ненадовго до Львова, щоб вийти заміж за коханого чоловіка. Повернуся до Кракова і чекатиму свого не нареченого, а вже чоловіка!".

-------------------------------------------

Разрушенные и новые планы. Как война изменила жизнь украинки.

Из-за войны в Украине миллионы людей были вынуждены оставить свои жилища, бросить любимую работу и кардинально изменить планы на жизнь. "Жизнь уже не будет прежней" - утверждают все вокруг.

Мы пообщались с жительницей Харькова Еленой Лянгой и узнали как война внесла коррективы в ее жизнь.

"31 декабря, в Новогоднюю ночь после боя курантов, любимый мужчина сделал мне такое долгожданное и такое неожиданное  предложение. В семейном кругу мы пили шампанское, планировали наше будущее, в том числе и переезд в Польшу." - вспоминает Елена.

Лена и Дима мечтали о маленьком торжестве в кругу самых близких людей. Строили планы об эмиграции и небольшом уютном семейном бизнесе. Новый год - новая семья, новые мечты и цели.

К сожалению, как и у миллионов украинцев, планы были разрушены с началом военных действий в Украине.

"Ещё 23 февраля мы с Димой были на очередном уроке польского языка в родном Харькове. Утром 24 февраля я не могла поверить в то, что происходит. Бесконечные ленты новостей, страх и растерянность. А уже 28 февраля мы с любимым прощались на львовском вокзале у поезда, который увез меня с сыном в спокойную и безопасную Европу." - со слезами на глазах рассказывает Лена.

Елена приехала в Краков с 12-летним сыном. Обустройство быта, получение документов, школа для сына, поиск работы - круговорот этих событий и чувство ответственности за ребёнка не давали шанса горьким мыслям надолго оставаться в голове.

"Новые условия, которые продиктовала нам война, заставили строить новые планы - признается Лена. - Прошел уже месяц нашей вынужденной эмиграции. Документы готовы, сын ходит в школу, я работаю. Теперь я планирую приехать ненадолго во Львов, чтобы выйти замуж за любимого мужчину. Вернусь в Краков и буду ждать своего не жениха, а мужа!".